Главная Топ Новости ​КРЕМЛЬ ПРАГНЕ ВІДСІКТИ УКРАЇНУ ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ

​КРЕМЛЬ ПРАГНЕ ВІДСІКТИ УКРАЇНУ ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ

19

Віталій КУЛИК

У Кремля є два роки для того, щоб відсікти Україну від інтеграції в загальноєвропейську енергосистему ENTSO-E.

Кінцевий термін виконання Україною заходів каталогу вимог для приєднання ОЕС країни до енергосистеми континентальної Європи настає в липні 2022 року. Сама синхронізація запланована на 2023 рік. Перед тим Україна має від’єднатися від енергосистем Росії та Білорусі і майже рік функціонувати в ізольованому від СНД режимі.

Чому перспектива приєднання України до ENTSO-E лякає Москву і до чого тут імпорт російської електроенергії?

Справа в тому, що на відміну від нашого хаотичного політикуму росіяни діють доктринально – послідовно та з великим горизонтом планування. Не проголошують порожні гасла, а саме діють. Згідно власних доктрин та стратегій.

В травні 2017 року набула чинності Стратегія економічної безпеки Російської Федерації на період до 2030 року (затверджена окремим указом В.Путіна). В ній серед переліку основних викликів та загроз економічній безпеці РФ зазначається «діяльність створюваних без участі РФ міждержавних економічних об’єднань в сфері регулювання торгово-економічних і фінансово-інвестиційних відносин».

ENTSO-E є нічим іншим як європейським співтовариством операторів магістральних мереж в області електроенергетики. Учасниками ENTSO-E є 43 системних оператора з 36 країн (аналогів українського НЕК «Укренерго»). Місією ENTSO-E є забезпечення надійної експлуатації, оптимального управління та розвитку європейської системи передачі електроенергії в цілях забезпечення енергетичної безпеки і задоволення потреб внутрішнього ринку енергії. Таким чином, входження України в континентальну енергосистему навіть де-юре протирічить доктрині економічної безпеки РФ.

Єдиною компанією, вповноваженою експортувати електроенергію з РФ, є «Інтер РАО» Ігоря Сєчіна. «Інтер РАО» такий самий інструмент міжнародного впливу Москви як і сумнозвісний «Газпром». Як використовуються електроенергетика для зовнішньополітичного тиску добре видно на прикладі Молдавської ГРЕС, яка розташованої в Придністров’ї і забезпечує електрикою всю Молдову. Зайве говорити, що Молдавська ГРЕС є власністю саме «Інтер РАО».

Щодо енергосистеми України задум росіян приблизно такий – максимально скористатися поправкою Андрія Геруса задля збільшення своєї частки на ринку. Важко не погодитися з представницею Українського ядерного клубу Ольгою Кошарною, яка заявила, що Росія готова свою електроенергію навіть безкоштовно давати, аби посадити Україну на гачок.

Саме демпінг може стати основною зброєю «Інтер РАО». Так, в короткостроковому періоді це буде сприяти зменшенню цін на РДН (Герус вже публічно торжествує з цього приводу). Втім, зворотною стороною є зменшення виробництва українськими генеруючими компаніями та встановлення катастрофічних для них цінових умов роботи (що в середньостроковій перспективі потягне за собою їхній технічний занепад).

Протягом тільки останніх двох тижнів ми стали свідками двох дуже показових прецедентів – в ніч з 4 на 5 листопада рекордний російський імпорт призвів до штучного обмеження роботи українських електростанцій, а 13 листопада ціна електроенергії на РДН впала до 918,8 грн за МВт-годину. Зрозуміло, що за такою ціною значна частина генерації працювати не буде. В результаті значна частина нашої енергогенерації буде спочатку законсервована, а потім й взагалі виведена з експлуатації.

В результаті вийде так, що в 2022 році Україна не зможе розсинхронізуватися з РФ та Білоруссю не тільки з міркувань ціни електроенергії, а й через технологічну неможливість забезпечити себе електроенергією в умовах автономного функціонування. Профіцит генеруючих потужностей, який є сьогодні, вже за два роки може перетворитися на стійкий дефіцит.

Джерело: site.ua