додому Стратегія Клептократія і какократія

Клептократія і какократія

82

Мойсес НАІМ

Какократії (управління, що здійснюється негідними людьми) множаться в деградованих і хаотичних політичних системах, які відштовхують талановитих і розчиняють двері перед найгіршими громадянами або найменш підготованими.

Поки світ до хрипоти сперечається про соціалізм, капіталізм, сепаратизм, популізм та інші «ізми», злодії та нездари все більше допадаються до влади. Злодії при владі були завжди, некомпетентні урядовці також. Та нині злочинність деяких керівників держави досягла рівня, який відповідає тиранам античності. А наслідки бездарності урядовців тепер посилюються через глобалізацію, технології, складність суспільства, а також через швидкість, з якою все відбувається.

Ми говоримо вже не про «звиклу» корупцію, коли міністр бере комісійні за купівлю зброї чи за те, що візує контракт для будівництва дороги. Ані про поодинокий випадок, коли найдурніший в класі – на превелике здивування своїх колишніх однокласників – стає президентом.

Ні. У випадку клептократії йдеться радше про кримінальну поведінку, яка не є персональною, принагідною і спорадичною, а колективною, систематичною, стратегічною і постійною. Це система, в якій усі високі посадовці є спільниками і уряд зумисне організовується для того, аби збагатитися (і використати нагромаджені статки для того, аби надовго закріпитися при владі). Для клептократів спільне благо і потреби суспільства є другорядною метою, вони заслуговують на увагу лише тоді, коли служать найважливішому: помножити своє багатство і залишитися при владі.

Випадок нездар при владі є дещо іншим. Какократії (управління, що здійснюється негідними людьми) множаться в деградованих і хаотичних політичних системах, які відштовхують талановитих і розчиняють двері перед найгіршими громадянами або найменш підготованими. Очевидно є можливим, що іноді клептократія і какократія поєднуються, і уряд є не лише злочинним, а й некомпетентним. Накладаючись, вони одна одну підсилюють.

Приклад, що ілюструє поведінку клептократичної влади, наводить шанований бразильський журналіст Леонардо  Коутіньйо. Нещодавно Коутіньйо отримав свідчення офіцера болівійської авіації Марко Антоніо Рочі, яке викриває масштабну контрабанду кокаїну з Болівії у Венесуелу і на Кубу. Роча розповідає, що кожного тижня він мусив пілотувати з Ла-Пас в Каракас і Гавану літак з вантажем «дипломатичних валізок», що їх доставляли військові аташе посольства Венесуели в Ла-Пас. От лише в цьому випадку то були не валізки з дипломатичними документами. Були то величезні тюки, які містили 500 кг кокаїну. Операція такого типу вимагає співучасті посадовців найвищого державного рівня у – щонайменше – трьох державах. Це не лише ще одна історія про наркотрафікантів, вона також викриває діяльність спілки клептократичних урядів. Прем’єр-міністр Малайзії  Наджиб Разак, який нещодавно програв на виборах, був звинувачений в організації фінансової системи, яка дозволила йому перевести 42 млрд дол. з державних рахунків на приватні, контрольовані його рідними і поплічниками. В Бразилії скандал, відомий як Lava Jato (Автомийка), виявив широку, складну і постійну корупційну мережу, в яку впродовж років входили сотні найвпливовіших політиків, урядовців і підприємців цієї країни і всієї Латинської Америки.

Помилко є вважати, що клептократії бувають лише в найбідніших і найменш розвинутих закутках світу. Росія є розвинутою країною, керівники якої демонструють явні ознаки побудови клептократії. Одним з її основоположних стовпів є колишні секретні агенти КҐБ, що стали олігархами, чиї величезні компанії працюють рука в руку з Кремлем. У свідченнях, наданих Сенату Сполучених Штатів в 2017 році, Вільям Браудер, підприємець із величезним досвідом в Росії, який гостро критикує її владу, стверджував, що «Путін став найбагатшою людиною світу, і його багатство сягає 200 млрд дол.»

Також є помилкою думати, що лише в країнах зі слабкими інституціями і незрілими політичними системами найважливіші позиції можуть займати особи, які не мають ані потрібної підготовки, ані здібностей. Те, що ми бачимо в Сполучених Штатах і європейських країнах з тривалою демократичною традицією, показує, що жодна держава не має імунітету від какократії. В Сполучених Штатах пошук в інтернеті цього слова, яке походить із давньогрецької мови, досяг апогею після приходу в Білий дім Дональда Трампа.

Як добрі ілюзіоністи, клептократи знають, як відвернути увагу від своїх злочинів, а какократи – від своєї непридатності. Вони роблять це, говорячи нам про свою ідеологію і нападаючись на ідеологію своїх суперників. Поки ми дивимося ці ідеологічні турніри і беремо в них участь, вони крадуть. Або роблять дурниці.

А ми розплачуємося за наслідки.
Moisés Naím
Cleptocracia y Cacocracia
El País, 3.07.2018
Зреферувала Галина Грабовська

Джерело: Збруч

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я