Главная Экономика Експерт розповів, чим нестрашний дефолт

Експерт розповів, чим нестрашний дефолт

165

Київ. 11 березня 2015 року (ПолітКом, Максим ГОЛЬДАРБ). Технічний дефолт не сигналізує про повне банкрутство держави, а вказує лише на неспроможність погашення боргу в конкретний момент часу, і є чимало прикладів, коли після проголошення неплатоспроможності країни підвищували конкурентоспроможність своєї економіки. Про це розповідає керівник ГО «Публічний аудит» Максим Гольдарб.

«Іноді бувають такі витки розвитку економіки зокрема і держави в цілому, коли слово «дефолт» не є найстрашнішим. Адже, беручи позики в кредиторів, щоб віддати попередні борги, соціальна система навантажується новими проблемами, турботами, урізанням пенсій, інфляцією, яка ось-ось може перерости в слово «гіпер», бюджетними зобов’язаннями. Який у цьому сенс? Чи не розумніше було б на якийсь період зізнатися собі і всім навколо: вибачте, панове, деякий період ми не зможемо віддавати вам борги, і дозвольте нам самостійно попрацювати над економікою нашої країни», – розповідає експерт.

Тобто, Україна домовляється з кредиторами про відтермінування платежів за боргом, і вони вимушені йти нам назустріч, адже в будь-якому випадку в їх інтересах повернути власні кошти. По суті, під реструктуризацією боргових платежів і розуміється поняття «технічний дефолт». «Як заявляють в Уряді, на руках у населення – 100 млрд грн. Чому б не звернутися до українців із пропозицією стати кредиторами своєї країни – все-таки сьогодні стоїть питання про національну безпеку. Цим шляхом у 30-ті роки пішла Америка, переконавши людей вкладати гроші в державу, а не вивозити їх. Були взяті зобов’язання повернути борги з певними відсотками, і оскільки їх повернення гарантувала держава, процес набрав обертів та виявився вдалим», – зазначає Максим Гольдарб.

За його словами, в нинішніх реаліях поняття дефолту є не настільки жахливим, як це може здаватися. Тим більше, він фактично і так настав, оскільки наявні всі його ознаки. «Обсяг державного боргу на сьогодні становить близько 69,1 млрд дол. Лише протягом цього року, відповідно до Закону про держбюджет, ми вимушені повернути 9,3 млрд дол., тоді як золотовалютні резерви НБУ вичерпалися до $ 6,4 млрд», – вказує керівник «Публічного аудиту».

Він також нагадує, що нещодавно Міжнародне рейтингове агентство «Fitch» понизило рейтинг України з «ССС» до «СС», що означає високий рівень дефолту. До речі, ще в квітні минулого року в американському «Forbes» прогнозувалося, що Україна оголосить дефолт, незалежно від розвитку подій на сході. На початку січня вже цього року компанія «Bloomberg» вказувала: падіння цін на українські облігації до 60% номінальної вартості свідчить про високу ймовірність дефолту в Україні. «Так було з Росією у 1998 році, коли на 90 днів призупинилося виконання зобов’язань перед нерезидентами за кредитами, з операцій на терміновому ринку і за заставними операціями; припинилася купівля-продаж державних короткострокових облігацій. Тоді ця криза дала шанс наростити потужності російській промисловості, збільшивши експортні можливості, адже через девальвацію рубля ціни на російські товари за кордоном впали і це відкрило їм дорогу на ринки, раніше наглухо закриті», – зауважує Максим Гольдарб.

Експерт вказує на те, що й українська економіка на початку нульових вже зазнавала технічного дефолту, пролонгувавши свій борг на суму 163 млн дол. перед іноземним кредитором «АйЕнДжі Берінгз». Уже за три роки Україна була на міжнародному ринку позик, а рівень ВВП почав зростати. «Звісно, дефолт може мати і негативні наслідки, як-от ризик втратити доступ до ринку капіталу, отримання вищих відсотків на нові позики. Проте не треба відкидати його переваги, адже вони є, й при чому немалі. Зрозуміло, що цей механізм має бути ретельно продуманий і впорядкований. У будь-якому разі ми маємо усвідомити, що гроші МВФ не є панацеєю. Економіка країни реанімується лише за умови комплексних рішень – впровадження системи реформ, введення своєрідного податкового раю для інвесторів, а також внутрішнього кредитування з боку населення. Інакше – замкнуте коло з постійним нарощенням зовнішнього боргу, який віддавати все одно доведеться», – резюмує Максим Гольдарб.