Домой Культура Царство в подарунок

Царство в подарунок

38

Олександр НИКИФОРЧАК

Невелике царство. Воно не здалось і не підкорилось величному завойовнику світу, але під владою іншої імперії опинилось — по суті — як подарунок, точніше його заповіли в спадок. Два Александри: Великий та … ще один, а пов’язала це все — монета. Таке далеке ніби, але таке близьке. Доля царства…

Скажу відверто: я часто й сам не знаю в процесі “писанини” куди заведе мене і вас, любі читачі, моя розповідь. Мені — найчастіше абсолютно випадково — потрапляє до рук якась монета, я хочу дізнатись про неї щось, про часи, коли вона була карбована, шукаю інформацію, факти які, часто — дуже! — ці пошуки заводять мене далеченько від цієї монети. Здається, що між результатом пошуків та предметом пошуків немає аж ніякого зв’язку. Але то лише здається…

А ще які там бонуси трапляються! Ось як сьогодні, а що ще більш приємно, то це безпосередньо мене стосується. Але — до справи!

Провінційні монети римської імперії через особливості певні (карбувались в регіонах з урахуванням місцевої специфіки, вже не раз згадували) всі в тій чи іншій мірі неповторні та тому є відображенням певним тієї місцевості, де були в обігу. Монета — тетрассарій міста Нікея провінції Віфінія — якраз добре це відображає.

На аверсі монети, як і належить, зображено давньоримського імператора Александра Севера, напис грецькою, де це і вказано. Александр, але не великий… Несправедливо, на мою думку, забутий та “принижений історіює” імператор: він щиро бажав покращити стан справ у імперії, хотів відродити її велич, але через “нестачу характеру” та — головне! — жадібність та недалекоглядність матусі Юлії Мамеї поплатився життям. Не великий… Колись таки треба буде зупинитись детальніше, ця сторінка історії вврта того.

Реверс монети цікавий: на ньому зображена богиня Афіна, яка тримає богиню перемоги. Тут подвійний бонус: і відображення назви міста, і той, мій особистий. Афіна (у давніх римлян Мінервою звалась) тримає богиню Ніку (Вікторію відповідно), саме тому і місто зветься Нікеєю. А от Афіна в цьому випадку має ще титул тому: “Переможниця”, “Побідоносиця”, грецькою це буде “Нікефора” — бонус мені, взнав значення свого прізвища (знав раніше, але похвалитись?..).

На фото №2 ще монета цього міста, давньоримського імператора Галлієна, реверс її дуже промовистий: богиня Хомононія (Конкордія-Згода у римлян) разом з імператорами. Але таки далі про Нікею, бо таки заведуть нас пошуки.

А Нікея, як виявилось, не лише столиця провінції Віфінія, але й давнішого царства — її попередника. Царство Віфінія було під владою Персії певний час, але коли Александр Македонський розгромив та підкорив могутню перську імперію, невеличке царство не здалось. Віфінія не була підкорена ні Александром Великим, ні його наступниками, воно зберегло незалежність та волю. Достойно!

 

Але! Наш улюблений (мій…) зигзаг історії, неочікуваний виверт її та в чомусь жарт: парадокс. Віфінію не змогли упокорити воїни Македонії, але, будучи союзником (вимога часу та буття, з кимось проти когось треба “дружити”), вона тим таки давнім римлянам і дісталась. У спадок. Бездітний цар Віфінії Нікомед IV подарував її їм — заповів по смерті. Це було 74 року до нашої ери.

Ще до купки: Віфінія мала ще одну столицю, Нікомедію, яку при османах звали Ізміт, а от Нікею — Ізнік, назви схожі, їх плутали й плутають (бо і зараз існують)…

І колишнє царство Віфінія, вже як римська провінція, було таки підвладне Александру, але іншому — Северу, як частина імперії, середина третього століття вже нашої ери.

Невелике царство. Воно не здалось і не підкорилось величному завойовнику світу, але під владою іншої імперії опинилось — по суті — як подарунок, як спадок, а пов’язала це все — монета. Таке далеке ніби, але таке близьке. Доля царства…

Про таке було сьогодні, зараз же: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!