Київ. 23 лютого 2015 року (ПолітКом). Експерти Реанімаційного пакету реформ, проаналізувавши запропонований варіант змін до Державного бюджету України (законопроект № 2147 від 16.02.2015), констатують, що уряд, не зважаючи на критику експертів, вирішив не переглядати розмір видатків державного бюджету та їхню структуру. Загальний зміст внесених змін до державного бюджету – є уточнення макроекономічних показників до більш реальних, а саме збільшення інфляції з 13% до 26% і девальвації з 16 грн до 21 грн та внесення коригувань до тих статей видатків що зазнали змін внаслідок такого уточнення. Цей крок уряду можна вітати так як відображає більш реальний прогноз і частково знижує ризики невиконання державного бюджету України, але не усуває їх повністю.
Позитивним також є збільшення обсягів зовнішнього фінансування, що робить бюджет у нинішньому вигляді більш стійким до девальвації – зростання обсягів зовнішнього фінансування буде відповідати зростанню обсягам повернення зовнішніх боргів, виплати відсотків за ними.
Основними ризиками на 2015 рік щодо виконання Державного бюджету є наступні:
- більш глибоке падіння економіки України у порівнянні з тим що прогнозується, основними чинниками є продовження військових дій, збільшення збитковості, неплатоспроможності і банкрутств суб’єктів підприємницької діяльності, значне збільшення як офіційного так і прихованого безробіття, відсутність інвестицій, «утікання» капіталу, зменшення платоспроможного попиту внаслідок замороження заробітних плат та зростання тарифів, девальвації та інфляції. При цьому уряд не робить жодних суттєвих кроків для стимулювання підприємницької діяльності, а навпаки, своїми змінами до податкового законодавства суттєво погіршив стан адміністрування, зокрема, податку на додану вартість, планується впровадити грошове забезпечення ПДВ через спецрахунки в Державному казначействі, посилюється тиск на малий і середній бізнес через впровадження обов’язкового мінімального соціального внеску, впроваджений акцизний податок на місцевий рівень, не розробивши механізм його функціонування, податок на нерухомість, податок на імпорт, здійснює масове запровадження касових апаратів не розробивши кроки щодо компенсування відповідних витрат підприємців, а також інші податкові зміни. При цьому з підприємців не зважаючи на заборону перевірок продовжується збиратися негласні платежі, зростає рівень корупції в митних органах, відсутня боротьба з зловживаннями на місцях. За нашими оцінками це призведе до більш глибокого падіння економіки ніж очікується, як наслідок доходи Державного бюджету не будуть виконані у тому обсязі що планується. Експерти проекту “Ціна держави”, які збігаються з нашими оцінками, оцінили можливі обсяги недоотримання податкових надходжень до державного бюджету в розмірі 40 млрд. грн;
- незважаючи на зменшення суми що підлягає перерахування від НБУ до державного бюджету свого прибутку на 4,9 млрд. грн. до 60,5 млрд. грн., ця сума залишається завищеною. Частина її буде забезпечена за рахунок емісії, що збільшить ризик зростання інфляції.
- ризикованим залишається сума у 17 млрд. грн. фінансування Державного бюджету за рахунок приватизації державного майна. Враховуючи низьку інвестиційну привабливість Україну, відсутність внутрішніх інвесторів забезпечення надходження по цій статті до Державного бюджету є малоочікуваною.
- є правильним кроком уряду зменшення фінансування квазі-видатків, що планується здійснити за рахунок емісії НБУ, а саме, зменшення покриття дефіциту Нафтогазу на 1,8 млрд. грн. до 29,7 млрд. грн., разом з тим в бюджеті визначається напрямок використання частини цих коштів в розмірі 10,7 млрд. грн. на постачання газу в зону антитерористичної операції. В умовах складної економічної ситуації фінансувати постачання газу на територію що контролюється терористами є недоцільним і економічно необґрунтованим.
- залишається високий рівень інфляційного та девальваційного тиску внаслідок фінансування інших квазі- видатків за рахунок емісії, а саме 36,5 млрд. грн. на докапіталізацію банків та 20 млрд. грн. збільшення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
- залишається високим ризик неотримання у повному обсязі зовнішнього кредитування, що значно збільшить не тільки загрозу невиконання державного бюджету, а й ризик дефолту країни, що буде вимушеним внаслідок неможливості виконання зовнішніх зобов’язань.
- неможливо не сказати про високий рівень загрози зростання військової конфронтації на сході країни, що безпосередньо може вплинути на виконання державного бюджету. При цьому урядом не розробляється план дій державних інституцій внаслідок виникнення такої ситуації
Таким чином, у змінах до державного бюджету на 3015 рік враховані більш реальні макроекономічні показники, проте ймовірність розвитку негативного сценарію залишається значним, якщо Уряд не вжитиме термінових кроків для його запобігання та розробки конкретних алгоритму дій у випадку розвитку такого сценарію.
Рекомендації експертів Реанімаційного пакету реформ:
- Уряд має вжити термінових заходів на максимальне спрощення процедури відкриття та ведення бізнесу як приватними підприємцями, так і представникам малого і середнього бізнесу. Необхідно посили боротьбу з незаконним вимаганням від приватних підприємців будь-яких неофіційних платежів. Необхідно посилити контроль на митницях з метою недопущення корупції з боку митних органів. Основним завданням в сфері оподаткування для приватних підприємців має бути не наповнення Державного або місцевих бюджетів та Пенсійного фонду, а максимальне сприяння їх зайнятості, а саме впровадження добровільної сплати ними єдиного соціального внеску, за умови відсутності співпраці з юридичними особами. Також пропонуємо для малого і середнього бізнесу запропонувати касовий метод нарахування і сплати ПДВ, що суттєво спростить для них адміністрування і скасує необхідність обов’язкової реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі.
- Ми бачимо за доцільним з метою стимулювання економіки та зниження соціальної напруженості впровадження диференційованої ставки ПДВ для розрахунків між платниками і неплатниками ПДВ. Можливе також зменшення ПДВ на соціально значимі товари і товари першої необхідності.
- Уряд має розробити трьохрівневу структуру пріоритетності державних видатків, а саме:
1 рівень. Видатки на війну та виплати соціально незахищеним верстам населення, які не мають інших виплат ніж з Державного бюджету та Пенсійного фонду.
2 рівень. Видатки на забезпечення виконання основних державних функцій, такі як охорона здоров’я, забезпечення виконання правосуддя, охорони правопорядку та інші, визначення внутрішньої пріоритетності їх фінансування.
3 рівень. Видатки, які не є пріоритетними, зокрема, видатки на різноманітні контролюючі і дозвільні функції, витрати на науку, вищу освіту, підвищення кваліфікації персоналу та інші.
Уряд повинен не обманювати себе і не розробляти тільки оптимістичні варіанти розвитку. Він має розробити чіткі кроки за умови розвитку песимістичного сценарію з визначення алгоритму дій які мають бути при цьому здійснені.
Група «Бюджетна реформа» Реанімаційного пакету реформ
