Домой Политика АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО ТА ЙОГО ДРУЗІ

АНАТОЛІЙ ГРИЦЕНКО ТА ЙОГО ДРУЗІ

25

Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства

Вчора Анатолій Гриценко звернувся до лідера партії “Самопоміч” Андрія Садового із закликом “об’єднатися на платформі «Народної довіри», бо обидві команди “мають спільні цінності”.

Це не перший заклик Гриценка до єдності. Попередні переговори з імовірними партнерами на виборах-2019, серед яких була і партія “Самопоміч”, припинилися так і не розпочавшись ще на початку цього року.

Нагадаю, що все зупинилося на тому, що пан Гриценко озвучив дві тези: 1) він єдиний кандидат, бо має найбільший рейтинг; 2) він формує команду сам, лише консультуючись з партнерами по виборчій коаліції. Звичайно, що ніхто з крупних політичних сил не схотів грати масовку в кампанії Гриценка.

Коли Анатолій Степанович зрозумів, що самостійно, на основі “Громадянської позиції”, вибори президента не виграєш, бо це не партія, а швидше політичний клуб, він звернувся до “молодших партнерів”. До тих проектів, які самостійно навряд чи зможуть потрапити в майбутній парламент.

Серед них називають лідера партії “Народний контроль” Дмитра Добродомова, голову протопартії “Альтернатива” Єгора Фірсова,  лідера Європейської партії Миколу Катеренчука, голову партії “Демократичний Альянс” Василя Гацька та ін.  Проте навіть їх сукупний людський ресурс не дозволяє закрити потреби у агітаторах, спостерігачах, членах ДВК тощо.

Гриценку потрібна потужна регіональна мережа. У “Самопомочі”, попри проблеми в багатьох регіонах, все ще є люди на місцях. Їх впізнають в окремих містах та областях. “Першому непрохідному” було б бажано отримати цю підтримку.

Але Андрій Садовий не відповість Гриценку взаємністю.

По-перше, у мера Львова є власні президентські амбіції; по-друге, його команда розглядає наступні вибори глави держави як можливість мобілізувати партію та подолати протиріччя на місцях, приборкати фронду. Йти другим номером до Гриценко, навіть якщо той має перспективи стати президентом,  Садового не надихає.

Тому Анатолій Степанович погодився залучити “тяжку артилерію” у вигляді Віктора Балоги.

Балога знає де і за скільки знайти людей, захистити результат, отримати ресурси. Але ціна цих послуг має певну “додану вартість”.

Самого Балогу можна оцінювати як завгодно. Історії про його “темні” справи на кордоні, про “прихований русинський сепаратизм” та “закарпатський клан” загальновідомі. Балога був потрібен багатьом кандидатам на найвищу посаду. В 2004 році він активно родичався з Віктором Ющенком, в 2010 році “кував” перемогу для Віктора Януковича, а в 2014 тусив на Майдані та подавав сигнали Петру Порошенку.

Балога вміє робити те, що не вміють, а ще більше не хочуть робити інші. Це “темний” бік виборів. І за свої послуги він візьме сповна.

Якщо ви кличите на допомогу “майстра електорального меча”, то немає чого потім розповідати про “цінності”.