Домой Культура Акули, юнга, таємничий скарб

Акули, юнга, таємничий скарб

12

Олександр НИКИФОРЧАК

Маю ідею: давайте й ми станемо трішки шукачами скарбів! Хіба ми з вами, шановні читачі,  не можемо (музика https://youtu.be/2EXysr5NRiE — непоганий помічник) розгребти завали сумнівних таємниць та відділити вигадки від правди? Це ж головна трудність, далі легше буде.

Скарб я недаремно назвав таємничим. Зерно правди ховається під багатошаровим покровом таємниці, і скарбовласники, і самі шукачі його для збереження та введення в оману конкурентів істину ховають під все новими й новими нашаруваннями недомовок, а найчастіше — правдоподібних вигадок. Своєрідна димова завіса. Якщо її розігнати, розгребти завали вигадок, якщо знайти зерно правди, можна вважати, що скарб знайдено.

Таємницю мають знати якомога менше людей, бажано один — скарбовласник. І цією таємницею діляться лише в крайньому випадку (про такий випадок в буремній долі Беніто Боніто ми згадували “Кривавий меч”, нові надії, трішки нижче знову повернемось), зазвичай безпосередньо перед подорожжю туди, де оті депозити не важливі вже. Так само вчинив і капітан Томпсон — поділився таємницею скарбу Ліми лише перед смертю (що слугувало своєрідною відправною точкою нашої епопеї), він сховав скарб Ліми на острові Кокос, але використати багатство самому йому не судилось.

Але повернемось до Грехема-Кривавого Меча та його скарбу.

Чому герой Трафальгарської битви Александр Грехем став піратом ми пробували розібратись минулого разу: Роби, що повинен, і будь, що буде. Саме завдяки розповіді його подружки Мері Велч про захований на острові Кокос скарб Кривавого Меча слугували новим поштовхом до нового витка пошуків скарбу Ліми, коли ентузіазм підупав.

Але розповідають, що Беніто Боніто-Грехем зумів утекти від погоні та заховати свої чесно награбовані коштовності аж біля берегів Австралії (там доля його таки наздогнала, знайшла нагорода героя — повісили з усією командою), живим залишився лише юнга. На передпліччі він мав татуювання — карта з поміткою місцезнаходження скарбу.

Це стало величезним стимулом вже для австралійських скарбошукачів. Доля юнги була буремною та тому й недовгою. Карту-тату (по знайомству, звісно, тільки своїм, не шкіру з руки юнги — перемалювали) передавали серед ловців удачі. Вона таки принесла багатство — тим, хто її перепродував (за великим секретом, тільки своїм, звісно). А скарб не знайшли лише тому, що юнга був молодий та неписьменний, островів багато в тамтешніх водах, крім того акул там багато. Скарб і звуть тому так: скарб Акулячого острова.

Скарб Кривавого Меча краще шукати не на австралійських островах (навіщо акул марно турбувати?), він на острові Кокос. Так розповіла Мері Велч, подружка Беніто Боніто-Грехема. Багачі Сан-Франциско повірили, спорядили експедицію. Острів перекопали вздовж і впоперек, Мері весь час вказувала нове місце: то в скелях в глибині острова, то на узбережжі. Не знайшли…

А все чому? Бо рахувати не вміли. От гроші на експедицію зуміли порахувати, а роки зіставити — не втнули… 1854 рік, Мері розповідає, що Грехем стає піратом одразу після Трафальгарської битви (тоді ж вона юною 18-річною стає його коханою), тобто … 1805. З огляду на це їй має бути біля 70-десяти, а не до 50-ти років. Якщо ж зважити, що реальний Грехем піратом став 1818, а повішений 1821, то вік сходиться, може просто наплутала? Може, якби не два “але”.

Перше: справжнього Беніто Боніто звали не Александр, а Бенетт Грехем, він не був учасником Трафальгарської битви (як розповідала Мері), а був таки капітаном брига “Девоншир”, всі його подвиги на ниві піратства — реальні, стали основою судової справи та причиною страти.

А друге: в тій таки судовій справі нема ні слова про Мері Велч, яка за її словами саме цим судом була вислана на каторгу в Тасманію. Була вона там на каторзі, та не через романтичні відносини з піратом. Там і одружилась, звідти до Сан-Франциско приїхала.

Чому вигадала, прикрасивши реальну історію пірата? Підказка: після повернення з невдалої експедиції на Кокос продала карту (ту, де вона в останню мить — як цікаво! — перед стратою Беніто Боніто, кохання юності, відмітила місцезнаходження скарбу Кривавого Меча), прожила життя в достатку.

Як би не було прикро, але скарб Кривавого Меча, скарб Акулячого острова, насправді вигадка, ми зірвали покрив, розвіяли цю димову завісу. То невже і скарб Ліми, наш таємничий скарб, теж вигадка? Зарано здаватись, нас чекають нові пошуки, нові таємниці. Скарб Ліми має — крім капітана Томпсона — ще одного скарбовласника. Це штурман “Доброї Мері” Форбс. І за цю ниточку потрібно потягнути. Але — наступного разу.

Бо зараз, традиційно: хочу подякувати читачів моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!