Домой Культура Таємничий скарб. “Кривавий меч”, нові надії

Таємничий скарб. “Кривавий меч”, нові надії

35

Олександр НИКИФОРЧАК

Таємничий скарб.

Чудернацькі віражі його пошуків, як і чудова музика https://youtu.be/LNy8r-ZgKgQ, захоплює. Продовжимо епопею головним атрибутом його, найважливішою принадою.

Таємниця. Нею володіти хочуть усі. Бути причетним до таємниці — це так тішить самолюбство. Але тут приховано протиріччя: таємниця залишається таємницею доти, доки про неї знає один, якщо нею поділитись — вона втрачає свою головну особливість, стає просто красивим міфом, легендою, міражем, який вабить все нових і нових своїх жертв. Як наш таємничий скарб острова Кокос — скарб Ліми.

Капітан Кіттінг (про його “подвиги” та попередні перипетії нашої історії було Таємничий скарб та піратська карта), повернувшись з китобоями на острів Ньюфаунленд, про подальші пошуки скарбу не помишляв, чи знайшов він що — питання відкрите, але віка доживав безбідно. Карту ж, нашу, піратську, він подарував своєму другові Фіцджеральду, але той, чи за характером не був авантюристом, чи ще які причини, але чарам таємничого скарбу не піддався.

А далі почалось оте перетворення таємниці (реальності) на легенду (чарівну, та вже більш ефемерну, як Синій птах — в нього вірять, одночасно вважаючи фантазією). Шила мішку не втаїти, Фіцджеральд, чи задля втішення власного “его” та значущості, чи, може, з яких матеріальних міркувань, але таємниці не вберіг. Розповіді про скарб та копії піратської карти, яку тепер звали “картою Томпсона” (за іменем капітана “Доброї Мері”, що вивезла скарб з Ліми на острів Кокос, нагадаю, який її і створив — і карту, і таємницю) стали ширитись, захоплюючи в полон мрії про казкове збагачення все нові жертви.

А що жителі Ньюфаундленду в силу характеру, сформованого непривітними та важкими умовами життя на острові, були всі в певній мірі авантюристами та моряками — то в гонку пошуку скарбу кинулось чимало.

А далі — таємниця таємницею, але про “знає один — то таємниця” я писав не дарма, розповідь про таємничий скарб острова Кокос (як і все нові екземпляри “справжньої карти Томпсона” поширились Америкою, зрештою і Європою.

Все нові і нові авантюристи та ловці удачі включились в цей захопливий квест. Шукали скрізь: в горах центру острова, в прибережних скелях, в печерах та перекопуючи острів, мов кроти. Все робилось точно за вказівками карт Томпсона, але все так само точно з одним результатом — грандіозним “нічого” та крахом надій, а часто — з втратою всіх статків, вкладених у пошуки в сподіванні казкового багатства. Тому таки жертви, бо досі красива мрія про скарб приносила не збагачення, а розбиті долі.

Таємниця остаточно перетворювалась на утопічно-красиву легенду про казковий скарб, який, ніби й існує, він таки є, та знайти його важко, майже нездійсненно. Може то карту сам Томпсон склав невірно, спотворивши орієнтири для обману наступників? Чи хтось пізніше невірні копії поширив, той таки Фіцджеральд? Шахраї теж могли (точніше так і робили) задля зиску продавати фальшиві копії, на відміну від шукачів скарбів вони, як і торговці спорядженням для експедицій зиск і прибутки мали, хай і не казкові, та непогані.

Скарб Ліми так і ризикував залишитись міфом, принадою нових диваків-скарбошукачів, у який вже насправді ніхто всерйоз не вірив. Таких “піратських казочок” чимало. Якби не “Кривавий меч”. Він подарував нові надії, дав новий могутній стимул пошукам скарбу на острові Кокос. Для його пошуків споряджається експедиція на кораблі “Френсіс Ел Стіл”. 1854 рік. Вже не Ньюфаундленд — тепер вже Сан-Франциско, Сполучені Штати, там нова відправна точка наступного етапу неймовірної епопеї пошуку скарбу острова Кокос. Тепер — удача точно усміхнеться шукачам.

Адже “Кривавий меч” — то скарб, багатюща здобич знаменитого пірата, захована … на острові Кокос. На острові виявляється, не один (скарб Ліми), а два. Таємницю скарбу “Кривавий меч” — поштовх нової експедиції на Кокос — знала колишня подружка того пірата. Прибула вона в Сан-Франциско 1854 року після каторги на Тасманії за згадані стосунки з корсаром. В останню мить, перед стратою, закоханий в неї пірат передав красуні план місцевості з помітками, де заховано скарб. Нова карта!

Дівчину суд помилував, замінивши страту каторгою. Через 33 роки своїми спогадами про те, як її юною дівчиною захопив цей пірат (а через романтику стосунків вже вона — полонила репортерів) у Панамі, розповідями про бурхливе піратське життя, абордажі та багату здобич корсара жінка спонукала багачів Сан-Франциско фінансувати експедицію на острів Кокос.

І корсар до того був не простий. Герой битв, несправедливо ображений, що стає велінням долі піратом. Знаменитий герой Рафаеля Сабатіні капітан Блад, виявляється, не літературна вигадка, був історичний прототип, наш герой-пірат. Судова справ про його “криву доріжку” є в архівах, як і хроніка його подвигів у битвах доти.

Хто ж то такий? Чому ж доля так з ним вчинила? Про це, про пошуки таємничого скарбу (вже двох!), про Робінзона острова Кокос теж (щоб наша таємниця не стала міфом побережемо її трішки) — наступного нашого таємничо-скарбового блогу.

Бо зараз, традиційно, хочу подякувати читачів моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!