Домой Культура Стереотип чи логіка та ясність? Костянтин молодший

Стереотип чи логіка та ясність? Костянтин молодший

76

Олександр НИКИФОРЧАК

Історія — наука про минуле, воно пройшло і його вже нема… Ніби й не така вже й потрібна вона нам — мертва наука про давно померлих імператорів. Вони пішли. Пішли, забравши з собою свої діяння, думки та мрії теж.

Музика https://youtu.be/6ilx_3islIk поведе нас шляхом роздумів про це.

То чи мертва та історія, чи потрібна вона нам? Ніби все так. Але не так. У схожих обставинах людина діє схоже, тому й алгоритм дій тепер та на майбутнє можна побудувати на уроках з минулого. Навіщо наступати на граблі та винаходити давно винайдене?

Хоча, спортивний біг по граблях та винайдення велосипеда — улюблені заняття наші, незалежно від національності, це загальнолюдське.

Схожа ситуація зі стабільністю та сталістю. Людина — консервативна по своїй суті (що підтверджує попередню тезу про схожість дій в подібних обставинах), але одночасно тут є величезна суперечність. От про неї й піде мова на одному історичному прикладі.

Любов до стабільності, сталості викликає боязнь змін, небажання “порпатись” в усталених стереотипах. Якщо сформувалось вже яке у нас усталене відношення до якоїсь події чи історичної особи — то хай вже так і буде. Ламати ми цю конструкцію не будемо (поміркувати ж варто), хоч і, можливо, вона теж суперечлива та “неоднозначна”, як от у попередньому блозі: Сімейна подія в родині Костянтинів. З чим тісно пов’язана наша наступна “суміш бульдога і носорога” — загибель імператора Константина молодшого, сина Костянтина Великого.

Якщо неупереджено розглянути факти, які по причині невідповідності усталеним історичним теоріям “ховаються”, то ці конструкції-теорії таки ламаються, перекидаються з ніг на голову, але ситуація натомість стає чіткою та ясною, логічною.

То що краще: усталені звичні, але неоковирні теорії, чи таки “вийти з зони комфорту” та спробувати розібратись? Вигода від неконсервативності буде в меншому числі гуль від граблів — адже схожі ситуації з усталеним відношенням до подій та особистостей дуже часті зараз, будуть і в майбутньому.

Отже, як може бути так, що уславлений та талановитий воєначальник (а це дійсно так, ще з 16-річного віку він фактично керує всіма військами батька, отримує ряд важливих перемог над готами, германцями та сарматами — історичні джерела підтверджують його безперечне “авторство”, фактично спадкоємець в очах Костянтина Великого) саме спадкоємцем і не стає, розділивши владу з братами? Про це було тут: Констянтин молодший: коли «майже» не рахується. І на похорон імператора він не прибув, найімовірніше, таки через неспокій на кордонах, навали варварів (які скористались фактичним відходом від справ Костянтином Великим), син як міг стримував ситуацію, не через якісь змови, думаю.

Далі — суперечки за трон з братом Константом в своїй основі мають лише один лист до чиновника підпорядкованої Константу провінції Африка, нібито Констянтин “ліз у справи” та опікував молодшого брата. Але лист був без підпису, лише — ймовірно! (твердять, що помилково) — походив зі столиці Костянтина II. Все, більше свідчень суперечки за володіння нема!

Той злополучний останній похід Костянтина молодшого проти брата. В цей час у іншого брата — Констанція II — були величезні проблеми через напад на його володіння персів. Є свідчення (логічні на мою думку), що ті війська йшли саме йому на допомогу, аж ніяк не для “битви павуків” за трон. Не чекав нападу.

Ще підтвердженням є те, що і загинув Костянтин II безглуздо, з засади. І це при значній перевазі в військовій силі та величезному досвіді та — наголошу! — безперечних військових талантах.

То чи так було насправді, як висвітлюють усталені історичні теорії? Чи не був Костянтин молодший оббріханий істориками на догоду переможцю для виправдання захоплення влади з попутнім відстороненням суперників. Братів! Про цього “вигодоотримувача” — буде далі.

Я ж пропоную ще раз подумати: чи такі вже добрі та сталість та усталеність стереотипів, чи варто уроки історії вчити, щоб помилок не повторювати?

А зараз, традиційно, хочу подякувати читачам моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!