Домой Культура Глянь на море, сині хвилі — там удача жде тебе

Глянь на море, сині хвилі — там удача жде тебе

21

Олександр НИКИФОРЧАК

Хто готовий долю й щастя

З бою брать самому в руки,

Глянь на море, сині хвилі —

Там удача жде тебе.

Вітер виє, море злиться, —

Ми — мов демони, ми скрізь.

Стоїмо — спина до спини —

Проти тисяч, проти всіх!

Проходять роки, світ змінюється. Але є те, що ціну не втратить ніколи. І, як сто років тому зачарувало Джека Лондона (чудові рядки, що слугують епіграфом мого блогу — перші строфи епіграфу до його роману “Серця трьох”), чарує і нас. Романтика й пригоди.

Як і музика https://youtu.be/aeBsl8feQao, особливо “в тему”.

Ще одним плюсом давності тих подій є те, що негативні риси самого явища піратства відходять на другий план, мінімізуються, корсари перетворюються на благородних розбійників, яких лише злий фатум штовхнув на криву доріжку. Ну ніяк не ототожнюються вони з сомалійськими піратами та головорізами мадам Ву з Південно-Східної Азії.

Не можуть бути негідниками герої улюблених книг дитинства! А чому? Винні в цьому талановиті класики пригодницької літератури: Еміліо Сальгарі, Томас Майн Рід, Луї Жаколіо, Роберт Стівенсон, Рафаель Сабатіні… Список цей у кожного свій, та не суть. Вони хотіли зачарувати нас — і справились. А оті безсонні ночі, коли, закутавшись ковдрою з головою, світячи ліхтариком, не могли розпрощатись з улюбленими героями. А найбільшим страхом було — щоб батьки не “попалили”…

З літературою то все ясно, вона й повинна захоплювати. І пригоди піратів — дійсно чудове адреналінове читання, варіант дозвілля не з гірших. А вже романтизація та облагороджування порушників закону та моралі, злочинців таки по своїй суті — то щось на кшталт побічного ефекту, жанр такий…

А от як бути, коли пірат став національним героєм, його вшановують вже більше 400 років, навіть припиняти не збираються. А зображення його корабля прикрашало монету двох королів — теперішньої королеви та її батька. А подвиг його — він зі свого розбійного походу привіз суму, що вдвічі перевищувала річний державний дохід. Якщо не враховувати законність та моральний аспект — дійсно вагомий аргумент!

Хоча політика держави — справа таки неоднозначна. Для захисту та просування національних інтересів багато “мутних” справ робилось. І робитиметься… Як от, наприклад, дивовижна історія Благородної крадіжки.

Заради справедливості потрібно зазначити, що Френсіс Дрейк був не лише корсаром. І слава його — таки заслужена. А чи враховувати при цьому його піратські подвиги — так такими вони були лише по відношенню до ворогів його країни — іспанців, залишу це питання відкритим.

Він здійснив другу після Фернана Магеллана кругосвітню подорож, 1577-1580 роки, з якої з шести кораблів повернувся один — вже згадувана “Золота лань”, зображена на монеті. З цим плаванням теж не все однозначно. Офіційно він відправився на відкриття нових земель, а насправді — по багату здобич, награбовану в “часи дозвілля” між дослідженнями в іспанських колоніях в Америці. Як думаєте, яке було головне з завдань.

А нелюбов Дрейка до Іспанії теж має скажемо так “неблагородне” походження: при поверненні з експедиції за рабами до Африки 1567 іспанці цю флотилію добряче “потрясли”. Дрейк поклявся після відмови короля Іспанії компенсувати збитки забрати в іспанців все, що зможе. І таки багато зміг!

А остаточною помстою була участь адмірала Френсіса Дрейка як одного з керівників розгрому іспанського флоту, посланого підкорити Англію — “Непереможної армади”. Після цього зірка могутності Іспанії закотилась.

Але одне точно — легко судити з висоти років, що втекли з тих часів. Але всі часи мають особливості, важливі тоді та незначні зараз, обставини та критерії оцінки змінились. То чи негідник та злочинець Френсіс Дрейк, чи таки герой — можна визначити? Справедливо визначити?

Таки варто роздумів…

А я, традиційно, хочу подякувати читачам моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!

Фото і колаж — Олександр НИКИФОРЧАК