Домой Культура В полоні неоднозначності. Галерій

В полоні неоднозначності. Галерій

38

Олександр НИКИФОРЧАК

Одне і те саме явище, одного і того самого історичного діяча різні історики описують по різному. Маючи в основі один і той же факт його діянь висновки робляться діаметрально протилежні. Чому? Все залежить, як не дивно, не від особистості діяча та його вчинків, а як опишуть події та які висновки зроблять історики. На догоду переможцям, які пишуть історію. А як було насправді — цікаво, але…

Говорилось про це не раз (і ще буде не раз), але згадаймо в цьому контексті римського імператора Галерія Валерія Максиміана.

Музика фоном: https://youtu.be/rzKHvoNWK2A розповіді про такого неоднозначного тетрарха.

Імператор Галерій був, як кажуть, “фізично солідним мужчиною”, але одні описують його високим, міцним, фізично привабливим, то інші — дебелим, розповнілим вайлом. Ще згадують його сміливим та безстрашним, інші — імпульсивним та жорстоким без міри — і ці характеристики стосуються одних і тих же подій.

Іронія долі в тому, що імператор Галерій Валерій Максиміан всіма силами хотів зберегти єдність та могутність імперії, дотримувався принципів діоклетіанової системи тетрархії, але отримав у підсумку новий виток боротьби за владу між “павуками”, розкол та громадянську війну в державі. Чи ні?..

Як і Діоклетіан та Максиміан походив з простої незнатної родини, варвар з берегів Дунаю в провінції Дакія та своє високе положення заслужив виключно кров’ю та потом. Досяг високих чинів у армії Авреліана, був всиновлений Діоклетіаном та став 293 року цезарем. А в 305 стає августом, змінивши Діоклетіана.

Такими чи ні були його мотиви, але задля збереження принципів владарювання в тетрархії, він наполягає на висуненні цезарями (які потім і успадкують владу августів) Флавія Севера та Максиміна II Дази, а не тих, що спали і бачили себе спадкоємцями. Зрештою не лише вони, а й чи не вся верхівка імперії. Сина августа Констанція I Хлора Костянтина та сина колишнього августа Максиміана Геркулія Максенція. В попередньому блозі Фатальність та закономірність, Максиміан Геркулій ми вже розглядали це. Галерій же вбачав у їх призначенні можливість перетворення тетрархії на спадкову династію.

Хоча з цим можна і посперечатись: можливо він і сам мав такі плани — Максимін II Даза (чи ще буває Дайя називають) був його племінником, сином сестри. Ще й обручив свого сина з дочкою Дази. Як було сказано — різні джерела говорять по-різному: чи хотів заснувати свою династію, чи таки тетрархія…

Свідченням відданості його принципам тетрархії служить монета з фото №1 — реверс з Генієм (уособленням та носієм чеснот та здібностей) має легенду зі згадуванням всіх, і цезарів, і августів. Чи прикриття планів? І монета карбована ще в часи його проголошення цезарем…

Ще — факт для роздумів — на фолісі часів свого правління як августа Геній — втілення чеснот імператора (цезаря, августа чи всіх одночасно — не уточнюється в легенді реверсу), фото №2:

Але два факти з його біографії не викликають суперечок у істориків. Він одержав блискучу перемогу над персами, хоч і “перший млинець” не вдався — через вже згадану імпульсивність та надмірну хоробрість ринувся в битву і програв. З цією поразкою пов’язують цікавий історичний анекдот, але, ймовірно, вигаданий пізніше: щоб нагніваний Діоклетіан його вислухав, Галерій був вимушений у всій красі цезарських обладунків та пишного одягу бігти кілька кілометрів, вчепившись в колісницю Діоклетіана, доводячи на ходу, що то все “тимчасові труднощі”.

Та перемога Галерія над персами (а він таки справді був чудовим воєначальником попри всі вади — реальні чи вигадані) дозволила укласти Діоклетіану вигідний мирний договір з персами. Його ставлять у величезну заслугу саме Діоклетіану, забувши, як завше буває, того, без кого це було б неможливим — Галерія, що на голову розгромив персів.

Ще приписують імператору Галерію те, що саме він став призвідником гонінь на християн. Опираються на той факт, що сам Діоклетіан довгий час бувши при владі не займав християн, лише на 18 рік правління піддався на вимоги Галерія та розпочав розправу. Одночасно ще такий факт: дружина його (донька Максиміана Геркулія) та донька Галерія були християнками.
Домисли пізніших недоброзичливців чи ні, але у підпорядкованих йому володіннях гоніння на християн йшли жорстоко, зі стратами, а не формально, “для галочки” — як у Констанція І Хлора.

І смерть його (в 311 році) — від раку — теж з цим пов’язують, як кару за гріхи. Ще є твердження, що Галерій задля полегшення від болісних страждань і припинив гоніння, видавши указ про це.

Мабуть, швидше всього, зрозумів безперспективність їх — попри утиски та страти число християн лише росло. Умовою припинення їх була лише вимога під час молитв просити добра і злагоди для всієї римської імперії.

Як бачимо — факти одні і ті ж, а їх оцінка — різна. Так було колись, так є й зараз. Варто подумати над цим…

Між тим боротьба за владу не припинялась і в часи правління Галерія, і по його смерті, про перипетії цієї “боротьби за папаху”, про невдячного племінника — наступного разу.

А поки — традиційно — хочу подякувати читачам моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.

Далі буде!

Не перемикайтесь!

Фото і колаж — Олександр Никифорчак