Домой Политика Причини перенесення президентських виборів в Азербайджані

Причини перенесення президентських виборів в Азербайджані

105

Володимир МУЛЯРЧУК, Центр дослідження проблем громадянського суспільства

У понеділок, 5 лютого президент Азербайджану Ільхам Алієв несподівано підписав розпорядження про оголошення дострокових виборів голови держави. Вибори відбудуться 11 квітня, хоча за графіком мали б відбутися через пів року – 17 жовтня 2018 року. Причину призначення дострокових виборів Алієв не назвав.

Ільхам Алієв вперше був обраний президентом Азербайджану у жовтні 2003 року, набравши за офіційними даними 80% голосів. Владу успадкував від батька Гейдара Алієва – колишнього офіцера КДБ, який був першим секретарем ЦК Компартії Азербайджану з 1969 р., а президентом був з 1993 по 2003 рік. Його син Ільхам до президентства був першим заступником голови правлячої партії «Єні Азербайджан», 2001 р. був призначений головою парламентської делегації Азербайджану в Раді Європи, а з серпня по листопад 2003 року був прем’єр-міністром Азербайджану. У жовтні 2008 року він був переобраний на другий термін, а у 2013 р. – на третій.

Урядовою, пропрезидентською партією в Азербайджані вже багато років є «Новий Азербайджан», яка має в парламенті абсолютну більшість. Наприкінці березня 2005 року головою партії став президент Алієв, який змінив на цій посаді свого батька, який помер 2003 року. Засновником цієї партії був Гейдар Алієв.

У 2016 році парламент змінив Виборчий кодекс, до якого було внесено 30 правок, згідно з однією з них президент тепер обиратиметься на 7 років. Правки також скасовують вікові обмеження для участі у президентських виборах. Азербайджанські аналітики пояснюють, що якщо раніше 21 річному синові Алієва -Гейдару треба було чекати поки йому виповниться 35 років для того, щоб мати можливість балотуватися, то зараз він може очолити країну тоді, коли це буде необхідно. Крім того, у 2017 році Алієв призначив свою дружину Мехрібан першим віце-президентом і деякі ЗМІ писали про її можливу участь у виборах.

Про бажання брати участь у президентських виборах вже заявили колишній лідер партії «Мусават» Іса Гамбар, голова «Партії громадян та розвитку» Алі Алієв та керівник «Народного фронту Азнрбайджану» Мірмахмуд Міраліогу. Іса Гамбар вже балотувався в президенти у 2003 р. й набрав 13,9% голосів. Він вважає, що день голосування перенесено через страх Алієва втратити владу. Схожу думку з цього приводу мають й інші опозиціонери. Наприклад, голова «Національної ради демократичних сил» Джаміль Гасанлі пов’язує проведення дострокових виборів з посиленням економічної кризи в країні. Гасанлі зазначає, що в країні закрились 10 з 30 державних банків, збільшився рівень безробіття, але президент бореться з цим лише косметичними методами. Лідер «Народного фронту» Алі Керімлі вважає, що Алієв вирішив перенести вибори, щоб уникнути масштабної інформаційної компанії з метою його дискредитації. Політик вважає, що Алієв просто дізнався про плани опозиції донести до громадян думку, що голова держави не повинен обиратися 4 рази поспіль. Однак, на думку деяких аналітиків азербайджанська опозиція лише імітує свою діяльність, а організації, які не входять до парламенту дуже слабкі, щоб створити якусь загрозу правлячому режиму. Їхня діяльність обмежується переважно коментарями у соціальних мережах, а їхні мітинги небагатолюдні. Ресурсів для більш серйозних кроків в опозиціонерів немає.

Частина політичних експертів вважають, що попри економічну кризу та падіння цін на нафту завдяки Алієву Азербайджан зміг уникнути великих проблем, тому внутрішніх причин для дострокових виборів немає. Тому швидше всього, президент захотів скоротити передвиборчий період, щоб не дати своїм опонентам, які знаходяться за кордоном розхитати ситуацію. Однак в експертному середовищі існують й інші думки з цього приводу. Зокрема, керівник експертної ради «Baku Network» Ельхан Алескеров каже, що в Алієва є відразу декілька причин для того, щоб перенести вибори на 11 квітня як економічні, так і політичні. Алескеров впевнений, що проведення виборів на початку року дозволить більш ефективно реалізовувати азербайджанські економічні проекти. «Цей рік обявлений роком Азербайджанської Демократичної республіки, сторіччя якої ми будемо відзначати в травні. У травні планується реалізація ряду великих економічних проектів. У зв’язку з цим проведення в кінці року виборчих заходів могло бути визнано недоцільним. Тому прийняли рішення перенести дату на квітень». Політолог не сумнівається, що перенесення виборів на весну позитивно позначиться на явці виборців.

Член Азербайджанського національного комітету з євроінтеграції Тогрул Джуварли підкреслив, що останнім часом в Азербайджані були прийняті деякі заходи щодо обмеження олагархату. Зокрема, «зі своїх посад були звільнені впливові міністри-олігархи: міністр транспорту Зія Мамедов, міністр податків Фазіль Мамедов, а ще до того міністр зв’язку Алі Аббасов, міністр національної безпеки Ельдар Махмудов. На їх місця висунуті представники молодого покоління, менеджери – технократи, яких не підозрюють в корупції і це викликає занепокоєння у інших членів уряду та чиновників більш низького рівня. Занепокоєння у старої команди викликало і можливе балотування в президенти першого віце-президента Мехрібан Алієвої з наступним затвердження на високих посадах членів нової команди. Висунення Ільхама Алієва з одного боку є заспокоюючим жестом для старої команди, але з іншого боку проведення виборів достроково ставить незадоволених у середині влади у цейтнот та мінімізує можливості саботажу».

5 лютого помічник президента Азербайджану з суспільно-політичних питань Алі Гасанов пояснив, що вибори були перенесені через проведення в країні ряду міжнародних та місцевих заходів до 100-річчя створення Азербайджанської Демократичної Республіки.

Україна останніми підтримує партнерські відносини з Азербайджаном. У 2016 році Президент Порошенко перебував в Азербайджані з офіційним візитом, а Надзвичайний і Повноважний посол Азербайджанської республіки в Україні Азар Худієв прогнозує, що візит Алієва в Україну відбудеться вже найближчим часом. Президенти планують підписати пакет двосторонніх документів, де йтиметься про участь Азербайджану в енергетичних проектах, про активізацію міжпарламентського та торговельно-економічного співробітництва.

У січні 2018 року на засіданні «круглого столу», організованого «Об’єднаним конгресом азербайджанців України» Азар Худієв заявляв: «ми визнаємо територіальну цілісність України і ніколи не відійдемо від неї», «дуже шкода, що Україна стикнулася із такою бідою, як сепаратизм і втрата територіальної цілісності. Зараз у нас одна й та сама біда, тому ми дуже підтримуємо Україну на всіх міжнародних платформах». На думку Худієва, конфлікт на Донбасі та події 20 січня 1990 року в Баку мають спільні риси, бо в обох випадках загинуло багато людей. Посол відзначив, що «то була чорна сторінка в історії Азербайджану, але саме тоді наш народ зрозумів, що за незалежність треба боротися, бо якби не відбувалося тих трагічних подій, пробудження національної самосвідомості, ми ще довго ходили б у кулуарах радянських більшовиків. Саме так зараз вважає молоде покоління».

Нагадаємо, що у 1990 році радянський тоталітарний режим провів каральні спецоперації у столиці Азербайджану та інших містах республіки. У ніч з 19 на 20 січня на вулицях Баку з’явилися танки та бронетранспортери. Військові розстрілювали навіть машини «швидкої допомоги», що перевозили поранених і медичних працівників. Михайло Горбачов підписав указ про запровадження 20 січня  в Баку надзвичайного стану, але ще до того як населення було оповіщене про указ, ввечері 19 січня група «Альфа» КДБ СРСР підірвала енергоблок Азербайджанського телебачення. Тому жителям Баку повідомили про надзвичайний стан по республіканському радіо 20 січня о 7 годині ранку. До цього вночі в столиці було вбито 82 людини і 20 осіб було смертельно поранено, ще 21 людина була вбита після оповіщення про надзвичайний стан. У результаті введення військ у Баку і районах республіки було вбито 131 особу, поранено 611 та незаконно арештовано 841 особу.