Домой Топ Новости Казино, лобізм та «третя інтифада» в Палестині

Казино, лобізм та «третя інтифада» в Палестині

97

Олександр МІШИН

Єрусалимська декларація Трампа забирає перші людські життя та наносить важкий удар по репутації США. Міністерство охорони здоров’я Палестинської держави заявило, що в сутичках з поліцією та силами безпеки Ізраїлю на кордоні з Сектором Газа загинув палестинець Махмуд аль-Масрі (30 років). Є інформація ще щодо одного загиблого, але поки без конкретних деталей. Загалом в різних містах, де відбуваються акції протесту вже постраждали від куль та сльозогінного газу понад 270 палестинців. З них 13 отримали вогнепальні поранення, а 47 травми від гумових куль.

США потрапили у вир дипломатичної кризи: три арабські держави – Туніс, Ірак та Марокко відкликали своїх послів з Вашингтону для консультацій. В багатьох країнах світу проходять численні акції протесту проти рішення Трампа. Окрім Палестини, люди вийшли на мітинги в Туреччині, Ірані, Афганістані, Йорданії, Алжирі, Пакистані, Малайзії та інших державах. Велелюдні мітинги протесту відбуваються в Берліні. Активісти протесту спалюють прапори США та Ізраїлю, рвуть та топчуть портрети Трампа. Також люди несуть плакати й транспаранти з написами: «Смерть Америці!» та «Смерть Ізраїлю», й «Аль-Кудс – столиця Палестини», або просто перекреслені американські прапори. 
Інтифада розпочалася і в Twitter, де поширюється різні хеш-теги на підтримку повстання, наприклад у Саудівській Аравії це: «Аль-Кудс у серці кожного саудівця»…

В ці хвилини в Нью-Йорку триває екстрене засідання Ради Безпеки ООН щодо питання Єрусалиму. Світові лідері не в захваті від рішення Трампа. Президент РФ В.Путін у понеділок буде обговорювати в Анкарі це питання з лідером Туреччини Ердоганом, що символізує укріплення зв’язків між цими країнами.

Такою є лише початкова ціна, яку платить адміністрація Трампа за виконання передвиборчої обіцянки щодо перенесення американського посольства з Тель-Авіву до Єрусалиму. В світових ЗМІ пройшла інформація, що питання визнання Єрусалиму вартувало 25 млн.$. Рівно стільки (за іншими оцінками 35 млн.$) інвестував в Трампа в ході передвиборчої компанії 2016 року американський мільярдер єврейського походження Шелдон Адельсон через свою корпорацію Las Vegas Sands. Його компанія володіє відомими на весь світ казино у Лас Вегасі та Макао. Саме Шелдон Адельсон лобіював питання визнання з боку США Єрусалиму столицею Ізраїлю. І таки домігся свого.

Адельсон є дуже цікавою постаттю в середовищі американського істеблішменту та має величезний вплив. Він пройшов складний шлях: народившись в доволі бідній родині, де батько працював водієм таксі, але згодом зміг стати третім за багатством американцем у світі! Що цікаво в нього є й українське коріння.

Свою позицію щодо кризи довкола Єрусалиму сьогодні висловило й МЗС України. Варто навести її повністю: «Україна виступає за повне дотримання норм міжнародного права та необхідність виконання відповідних рішень Ради Безпеки ООН щодо статусу Єрусалима. Вважаємо, що світове співтовариство має зосередити усі зусилля, у тому числі в рамках РБ ООН, з метою запобігти насильству та спонукати сторони до негайного відновлення переговорного процесу з близькосхідного мирного врегулювання». Лаконічні, але цілком слушні та потрібні тези.

Республіканська партія США, як і будь-яка політична сила у світі, щоб існувати, має підживлюватися фінансовими ресурсами. До топ-10 фінансових спонсорів партії входять 4 мільярдери з єврейським корінням. Але найголовнішим донором республіканців виступає магнат Шелдон Адельсон. Він є одним з найбагатших людей світу та власником корпорації Las Vegas Sands (40 000 працівників та активи на $22,3 млрд). Сукупні статки Адельсона за оцінками Forbes складають $37,2 млрд, при цьому переважно коштами його забезпечують казино, що працюють у Лас-Вегасі (штат Невада) та в Макао (Китай). Адельсон є третьою за рівнем багатства людиною в США, він намагається бути активним гравцем на політичній арені країни, уособлюючи собою силу проізраїльського лобі.

Згідно відомостей Center for Responsive Politics, американської неурядової та позапартійної організації з моніторингу витрат коштів політичними партіями на виборах, корпорація Las Vegas Sands виступає найбільшим донором передвиборчих кампаній федерального рівня в США. В період з 1992 року до 2016 року корпорація витратила $114 млн на фінансування серії виборчих циклів у країні, а з 1999 року до 2016 року вклала $6,5 млн у лобізм. Тільки під час передвиборчого циклу 2012 року Шелдон Адельсон витратив $52,9 млн, і 100% цих грошей пішли до бюджету Республіканської партії. Але тоді перемогу здобули демократи, і магнат був доволі розлючений.

Під час президентських виборів 2016 року Адельсон виділив на них вже від $80 до $100 млн, хоча точно відслідкувати вдалося лише суму у $43 млн. При цьому від $25 до $35 млн з цих коштів пішли на фінансування саме штабу Дональда Трампа. Проте Адельсон зробив висновки з поразки 2012 року, і розклав свої інвестиції у кілька кошиків, долучившись і до фінансування роботи штабів інших кандидатів на посаду президента США.

Та цього разу він все ж таки поставив на правильну «конячку». Аби улестити Трампа після перемоги, Адельсон одразу виділив його інавгураційному комітету $5 млн — і це найбільший в історії США внесок до бюджету команди новообраного президента. Відповідно, щоб віддячити своїм спонсорам та донорам й укріпити зв’язки з ними, адміністрація Трампа узгоджує з такими людьми, як Адельсон, власний політичний порядок денний, в тому числі і в питаннях зовнішньої політики на Близькому Сході.

Понад це треба пам’ятати, що Адельсон — близький друг віце-президента США Майка Пенса, який водночас є і його лобістом. Фактично, рішення щодо набуття чинності акта конгресу від 1995 року про перенесення посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима було ухвалене з подачі Пенса. Президент Трамп, швидше, його просто озвучив. За деякими відомостями, Адельсон часто проводить наради з Пенсом, і нерідко бував в гостях у Трампа. При цьому на кожній з цих зустрічей він порушував питання щодо зміни статусу Єрусалима. CNN в лютому 2017 року описував одну з приватних зустрічей Пенса і Адельсона, зазначивши, що мільярдер є ключовим радником нової адміністрації. Також ідею визнання Єрусалима столицею Ізраїлю активно публічно просували екс-головний стратег адміністрації Трампа Стівен Беннон та колишній головний юрист президента Девід Фрідман, який зараз перебуває на посаді посла США в Ізраїлі.

Адельсон виділив інавгураційному комітету $5 млн — і це найбільший в історії США внесок до бюджету команди новообраного президента
Врешті, 6 грудня президент Трамп виступив із декларацією, в якій зазначалося, що настав час офіційно визнати Єрусалим столицею Ізраїлю. За його словами, подібне рішення цілком відповідає інтересам США та має сприяти досягненню миру між ізраїльтянами та палестинцями. Трамп підписав наказ про початок підготовки перенесення посольства з Тель-Авіва до Єрусалима. Те, що за спиною Трампа, коли він виголошував промову про Єрусалим та слова щодо банального «визнання існуючої реальності», стояв той-таки Майк Пенс, зовсім не є випадковістю для уважних спостерігачів.

Таким чином, декларація Трампа щодо зміни статусу Єрусалима — це багато в чому перемога саме Шелдона Адельсона та Майка Пенса. Що цікаво, сам Адельсон має й українське коріння. Родина його батька походить з України та Литви, а за материнською лінією — це емігранти з Англії. Дід Адельсона був шахтарем, покійний батько — водієм таксі, а мати керувала крамницею речей для в’язання. Тобто Шелдон Адельсон є вихідцем із бідної родини і справжнім взірцем self-made man, що тепер змінив динаміку конфлікту на Близькому Сході та, безумовно, увійде до історії Ізраїлю. Так само, як колись єврейські магнати Ротшильди вибороли в британського уряду «Декларацію Бальфура», що заклала самі підвалини майбутньої Ізраїльської держави. Тепер Адельсон домігся в Білого дому визнання права Ізраїлю на ту столицю, про яку він давно мріє, а саме — Єрусалим. Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху вже охрестив це історичною подією.

Проте це рішення матиме серію надзвичайно важких наслідків, як для репутації самих США, так і для мирного процесу на Близькому Сході.

По-перше, в команді Трампа вже відбувся серйозний розкол. Перед проголошенням декларації щодо зміни статусу Єрусалима пройшло засідання групи радників Трампа з питань національної безпеки. На цій нараді віце-президент Пенс зазначив, що Вашингтону давно час визнати реальність, що існує 70 років щодо Єрусалиму. Його підтримали голова апарату Білого дому Джон Келлі та посол США при ООН Ніккі Хейлі. Але виникла й опозиція: проти виступали державний секретар Рекс Тіллерсон та міністр оборони Джеймс Меттіс. Вони зазначали, що США варто очікувати на величезну негативну реакцію на цей крок та період прохолодного ставлення міжнародних партнерів по усьому світу.

По-друге, Трамп своєю заявою підірвав майже річну роботу свого старшого радника, зятя Джареда Кушнера, та спеціального представника на Близькому Сході Джейсона Грінблатта щодо арабо-ізраїльского врегулювання. Хоча вони обидва підтримують нову лінію політики США на Близькому Сході, свій план щодо мирного врегулювання їм тепер доведеться переглядати. Це пов’язано з тим, що палестинці вважають, що з 6 грудня США фактично втратили свій статус посередника в перемовинах, отже, Кушнер тепер у дуже незручному становищі. Очікується, що новий пакет мирних ініціатив буде запропонований Кушнером та Грінблаттом не раніше 2018 року. Вони сподіваються, що перемовну паузу можна буде швидко завершити. Але ясність настане після того, як стане очевидним реальний потенціал до спротиву «декларації Трампа» з боку палестинців. Зокрема, зондуванням цього потенціалу зараз займається саме Майк Пенс, який контактує з президентом Палестинської держави Махмудом Аббасом.

Це рішення матиме серію надзвичайно важких наслідків, як для репутації самих США, так і для мирного процесу на Близькому Сході
По-третє, рішення Трампа провокує палестинців до повстання — «третьої інтифади». Саме палестинці є головними адресатами заяви Трампа. Попри те, що США начебто лишаються відданими ідеї концепції двох держав на землях Палестини, «декларація Трампа» засвідчує, що вони відходять від цієї моделі. Визнання Єрусалима столицею Ізраїлю фактично позбавляє розпорошених лідерів палестинського народу ілюзій щодо їхніх прав хоча би на Східний Єрусалим — або «аль-Кудс аш-Шаркі», як називають його араби. Саме це місто розглядається палестинцями столицею Палестинської держави, бо там розташовані їхні святині: мечеть аль-Акса та мечеть Куббат ас-Сахра («Купол скелі»).

Після декларації Трампа щодо Єрусалима в Палестині стартували масові протести, під час яких вже почала литися людська кров. У свій перший день інтифада охопила Східний Єрусалим, Наблус, Халіль, Віфлеєм, Калькілія, Тулькарм на Західному Березі ріки Йордан. У сутичках між палестинськими активістами поранені вже щонайменше від 20 до 50 осіб, одна людина у критичному стані. І це лише початок. Поліція Ізраїлю та сили безпеки готуються до акції «День гніву» після п’ятничної молитви. До проведення ворожих дій та акцій непокори проти Ізраїлю закликають ХАМАС в Секторі Газа, «Хізбалла» в Лівані та низка інших радикальних організацій.

Звісно, Тель-Авів має значний досвід в «менеджменті» конфліктів з палестинцями, проте уникнути втрат серед мирних ізраїльтян через дії прибічників чергової інтифади буде практично неможливо. Питання, чи можна після цього вважати «декларацію Трампа» щодо Єрусалимп, яка забирає людські життя, подарунком Ізраїлю на Хануку — лишається риторичним.

Джерело: https://tsn.ua/blogi/themes/politics/igri-v-kazino-lobizm-ta-tretya-intifada-v-palestini-1058645.html