Домой Политика Бахрейнський фронт саудівсько-іранської proxy war

Бахрейнський фронт саудівсько-іранської proxy war

16

Олександр МІШИН

На Близькому Сході продовжує стрімко зростати конфліктність у відносинах між Ер-Ріядом та Тегераном. Якщо раніше зонами відкритої конфронтації двох важковаговиків регіону виступали Сирія, Ірак, Ємен, Ліван та Катар, то тепер до них додався Бахрейн. Але більш точним визначенням буде не додався, а актуалізувався. І ось чому.

Бахрейн — це найменша за розмірами арабська держава, дещо більша від Сінгапуру, і складається вона з 33 островів природного походження. За типом політичного ладу є королівством, де з 1783 року при владі перебуває сунітська династія аль-Халіфа. Проте до 75% населення бахрейнського королівства є шиїтами. З огляду на це Тегеран вважає Бахрейн нічим іншим, як насильницькі відібраною в нього територією. Якщо шах Реза Пехлеві згнітивши серце визнав незалежність Бахрейну, то його наступник аятола Хомейні вирішив експортувати до острівної держави ісламську революцію. В 1981 році проіранський Ісламський фронт визволення Бахрейну здійснив невдалу спробу державного перевороту на Бахрейні.

Апогею протистояння між шиїтами та сунітами в Бахрейні було досягнуто в дні «арабської весни». Тоді лідери 8 політичних сил, переважно шиїтського походження, проголосили початок боротьби за демократизацію країни. Вона передбачала зречення короля Хамада, перетворення Бахрейну на конституційну монархію, оновлення Конституції, закінчення економічних та політичних репресій, проведення чесних та прозорих виборів та депортацію іноземних найманців з королівства. В країні почалося шиїтське повстання. У столиці Бахрейну Манамі тривав майдан на «Перлинній площі». Ситуація виявилася настільки критичною, що аби втримати короля Хамада бін Ісу аль-Халіфу при владі Саудівська Аравія та ОАЕ були змушені здійснити до королівства військову інтервенцію під прапором Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Західний світ був шокований цим сценарієм розвитку подій. Не варто забувати, що Бахрейн є базою для 5 флоту США.
В ході придушення шиїтського повстання на Бахрейні загинули до 100 осіб, понад 3000 осіб були поранені, а ще 3,500 були заарештовані чи втекли з країни. Придушення «шиїтської весни» на Бахрейні поклало початок відкритому саудівсько-іранському протиборству.

Черговою ілюстрацією напруженості ситуації в Халіджі став вибух нафтопроводу Bahrain Petroleum Co., що стався 10 листопада 2017 року біля шиїтського селища Бурі. Воно розташоване у 15 кілометрах від столиці. Постраждалих від вибуху не має. Уряд Бахрейну класифікував цю подію, як диверсію та поклав відповідальність за неї на збройні терористичні групи, що спонсоруються Іраном. Поки жодна терористична група не взяла на себе відповідальність за вибух. Проте вірогідно його організаторами могли бути Saraya al-Mokhtar (Бригада аль-Мохтар) чи Saraya al-Karar (Бригада аль-Карар), що складаються з бойовиків, які проходили тренування під проводом КСІР в Іраку.
Міністр внутрішніх справ Бахрейну Шейх Рашид бін Абдуллах аль-Халіфа заявив, що терористичні атаки, що останнім часом відбуваються у країні організовані за допомогою Ірану, і інструкцій отриманих з Тегерану. Позицію Бахрейну підтримали КСА та ОАЕ. У свою чергу речник голови МЗС Ірану Бахрам Кассемі спростував заяви бахрейнської сторони та назвав їх «брехливими розмовами та дитячими обвинуваченнями».
Необхідно підкреслити, що диверсія в Бахрейні сталася на тлі загострення відносин королівства ще із Катаром. 5 листопада уряд Бахрейну актуалізував свій територіальний спір з катарцями за контроль над островами Хавар та містом Зубара. До цього, Бахрейн долучився до блокади Катару, та підтримує політику Саудівської Аравії щодо Лівану та Ємену. Слідування у фарватері Ер-Ріяду починає дорого обходитися мініатюрному королівству, що також є майданчиком шиїтсько-сунітської боротьби або просто саудівсько-іранської proxy war. Як то кажуть пани деруться у холопів чуби тріщать.

P.S.: Україна 8 листопада 2017 року підписала міжурядову угоду про встановлення авіасполучення між Києвом з Манамою. Країни намагаються інтенсифікувати двосторонній діалог. Отже, ситуація у Бахрейні являє для Києва тепер неабиякий інтерес.