додому Економіка «Політики, які засвітили тонни грошей, мають довести їх легітимну природу…», – Віталій...

«Політики, які засвітили тонни грошей, мають довести їх легітимну природу…», – Віталій Кулик

2

Львів, 10 листопада 2016 року (Високий Замок, Іван ФАРІОН). Процес е-декларування, вважає політолог Віталій Кулик, не повинен завершитися говорильнею.
7 листопада сплив кінцевий термін, коли державні службовці “вищого дивізіону” та інші особи, які обіймають відповідальні або особливо відповідальні посади, могли внести уточнення у подані тиждень тому електронні декларації про власний фінансовий і майновий стани. Із завершенням цього процесу пристрасті у суспільстві не вгамувалися, інформація про шокуючі статки чиновників і далі породжує запеклі дискусії. Лунають вимоги притягнути до відповідальності “слуг народу”, захмарне добро яких викликає підозри щодо його походження. Чути заклики до чергового, тепер уже античиновницького, Майдану… Оцінку “першій хвилі” електронного декларування (друга, за участі чиновників нижчого рангу, стартує 1 січня), а також прогноз щодо її наслідків дає у розмові з кореспондентом “Високого Замку” директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
— Яку користь (а можливо, негатив) від цього “вивертання кишень” отримало суспільство?
— Е-декларування показало, що вся державна система, незалежно від партійного квитка її представників, просякнута корупцією. Відтак потреба перезавантаження цієї системи, її інституцій стає все більш актуальною. Це питання не філософської дискусії, не наукової фантастики, а політичного порядку денного. Перезавантаження має відбуватися на нових принципах — з тим, щоб отримати політиків нової якості.
Одне з відкриттів е-декларування: наш політичний клас не довіряє не тільки вітчизняній банківській системі, а й національній валюті. За великим рахунком, усі ці “кеші”, озвучені нашими чиновниками, означають, що їх походження — сумнівне.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повинно перевірити осіб, у чиїх звітах неозброєним оком видно ознаки незаконного збагачення. Наступний очікуваний крок — передача цих матеріалів НАЗК у Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і у Генпрокуратуру. Має бути проведено слідство щодо тих, хто незаконно збагачувався. Політики, які засвітили тонни грошей, мають довести їх легітимну природу. Процес е-декларування не повинен завершитися говорильнею. Якщо влада хоч трошки зберегла інстинкт самозбереження, то має належно відреагувати на озвучені цифри і факти. Якщо ж покарання за незаконне збагачення не буде, обнуляться рейтинги, залишки довіри, які поки що є до політиків, інститутів державності. І тоді другий Майдан здасться нам невеличким перфоменсом…
— Що особисто вас шокувало?
— Цинізм декларантів. Він підтвердив гіпотезу про те, що у наших політиків достатньо зверхнє ставлення до рядових громадян. Мені, наприклад, важко пояснити логіку і дії заступника голови парламентського комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслана Демчака. Того самого, який не раз говорив українцям про те, що гроші слід зберігати на депозитах, аби сприяти зміцненню вітчизняної банківської системи. Водночас цей політик ховає 133 млн. гривень “у матраці”!
Для мене також є нонсенсом, коли голова Нацбанку Валерія Гонтарева свої заощадження зберігає у доларах, а не у гривнях, до того ж — готівкою. Вона мала би показувати українцям інший приклад, натомість обрала “кеш”. Постає питання довіри не тільки до такого керівника НБУ, а й до самої банківської системи — при тому, що 80 системних банків зараз перебувають у стадії санації. Це не просто цинічна зневага до власного народу. Це ознаки системної кризи, яку політикум намагається приховати, завуалювати, ініціюючи для відвертання уваги популістські законопроекти, вкидуючи інформацію про всякі там ворожі спецоперації. Насправді більше “шатають” своїми діями країну ті, хто подав такі сенсаційні декларації. У першу чергу — представники правлячої коаліції, правлячої верхівки.
— Багато декларантів ображаються: ми, мовляв, чесно розповіли про свої статки, а ви тепер насміхаєтеся над нами. Жаліються, що їх можуть пограбувати. І наполягають, що все-таки треба було обмежити публічність, дозволити доступ до е-декларацій лише антикорупційним органам. Чи не зашкодила відкритість у цьому питанні?
— Знаєте, чому багато політиків задекларували “кеш”? Щоб наступного року на заявлені суми щось придбати. Справжніх їхніх доходів ми так і не побачили. У мене виникає запитання: а що ж тоді виявилося незадекларованим? Постає питання довіри до бізнесу, яким ці політики продовжують займатися, і до них самих, якщо показують незаконне збагачення. Цікаво буде подивитися, скільки справ після перевірки е-декларацій НАЗК передасть до НАБУ. Якщо цих справ не буде, або якщо вони стосуватимуться лише опозиціонерів, це означатиме, що системи покарання за вчинене беззаконня в Україні не існує.
А щодо злочинців, які начебто завдяки е-деклараціям отримали “наводки” — вони і до того прекрасно знали про чиновницькі автопарки і діаманти, про їхні колекції дорогих вин і картин. У мене великі сумніви, що декларантів грабуватимуть. Але ясно одне: завдяки е-деклараціям люди тепер знатимуть, що саме у них вкрали…
— Чиїм деклараціям ви не повірили найперше?
— Майже усім, починаючи від Сергія Лещенка, закінчуючи урядовцями. Немає довіри до декларацій топ-політиків, зокрема, до того, що вказала Юлія Тимошенко. При її “луї віттонах” цифрам у декларації екс-прем’єра повірити складно.
— Що має зробити влада після цих фінансових “одкровень”? Можливо, як дехто пропонує, оголосити амністію декларантам і дати їм можливість жити “з чистого аркуша”? Змусити заплатити символічні податки? Залишити все як є?
— Чинне законодавство гласить: якщо є ознаки невідомого походження статків, це підпадає під статтю про незаконне збагачення. У міжнародних актах, зокрема на рівні ООН, на рівні кримінальних практик Міжнародного суду за це прописано відповідальність. Таких скоробагатьків треба переслідувати за законом. На відміну від простих громадян, щодо політиків в Україні має діяти норма про презумпцію винуватості — вони мають доводити, що справді чесно заробили задекларовані статки. Таких правил у нас поки що немає. Тож основна надія — на принциповість НАЗК і НАБУ. Для них скрупульозний аналіз декларацій і справедлива оцінка їх авторів буде тестом на відповідність своїй місії.
— Яким був би результат виборів наступної неділі після оприлюднення е-декларацій? Чи змінили б вони симпатії громадян?
— Партійні рейтинги, гадаю, не сильно відрізнялися б. Можлива зміна у рейтингах депутатів-мажоритарників, планка довіри до них може опуститися. Або ж від них вимагатимуть більшого, ніж вони роблять тепер для своїх округів.
А тим часом…
Національне агентство з питань запобігання корупції домовляється з Генеральною прокуратурою про спільні обшуки у приміщеннях декларантів, які зацікавили НАЗК. Уже розпочато перевірку декларацій перших 20 чиновників.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я